24 грудня 2024, 16:30
Політика завжди супроводжує популізм. Це мистецтво влучної критики та правильних гасел, які апелюють до суспільства, але рідко переходять у реальні дії. Петро Порошенко — яскравий приклад. Сьогодні він упевнено говорить про ключові проблеми, критикує інших і закликає до боротьби за національні інтереси, але його політична історія свідчить про інше.
Правильні слова, але не підкріплені діями
Порошенко завжди знає, як сказати те, що хочуть почути люди. Його риторика звучить правильно й актуально. Проте коли він сам перебував на найвищій посаді, слова розходилися з діями. Корупція, невирішені проблеми держави, співіснування з колаборантами — усе це залишалося без уваги.
Під час його президентства:
- Медведчук і Бойко, які згодом відкрито співпрацювали з Кремлем, мали доступ до влади, засобів масової інформації та ресурсів.
- Телеканали «112 Україна» та NewsOne роками розповсюджували проросійську пропаганду.
- Жодних реальних кроків для обмеження впливу цих осіб зроблено не було.
Чому тоді Порошенко мовчав? Чому не діяв, коли його обов’язком було захищати державу?
Порошенко — суперполітик, але яка його мета?
Не можна заперечувати, що Петро Порошенко — талановитий політик, який завжди потрапляє в точку з правильними меседжами. Але важливо розуміти, що його головна мета — не вирішення проблем країни, а забезпечення власного добробуту. Усе, що виходить за рамки цієї мети, стає вторинним.
Політик у владі стає сліпим і глухим до корупції та звинувачень, бо опиняється всередині тих самих схем, які раніше критикував.
Висновок
Петро Порошенко може бути суперполітиком, але популізм залишається його головним інструментом. Від політичних гасел і звинувачень важливо перейти до аналізу дій — саме це має стати критерієм оцінки кожного, хто претендує на довіру громадян.