Російське громадянство Кропачова остаточно підтверджено

На тлі повномасштабного військового вторгнення в Україну російська пропаганда вдосконалює свої методи, залучаючи українських громадян до проведення дезінформаційних кампаній у Європейському Союзі.

Як нещодавно повідомляв SPIEGEL , слідчі з Бельгії та Франції провели рейди в офісах Європейського парламенту в Брюсселі та Страсбурзі в рамках розслідування діяльностіпроросійського новинного порталу «Голос Європи », який керує кількома клонами по всьому світу. різні країни Європи під доменом golos.eu.

Міжнародна група журналістів у двочастинному розслідуванні «План «Мирний»» викрила осіб, які стоять за створенням «Голосу Європи», їхні зв’язки з Україною та Росією, а також низку механізмів, які використовувалися Російська пропаганда для створення псевдоекспертів в європейському інформаційному просторі.

Ці зусилля часто використовують ресурси авторитетних ЗМІ, таких як Euronews і derStandard . Ця публікація заснована на результатах того журналістського розслідування.

Журналісти встановили, що контент для порталів «Голосу Європи» створюють особи, які позиціонують себе як українську опозицію до чинної адміністрації президента Зеленського.

У більшості випадків їхні «європейські» голоси нібито лунають із Москви — це колишні чиновники та експерти з команди екс-президента Віктора Януковича, які публічно підтримують і виправдовують військове вторгнення в Україну. Однак є також автори, які справді живуть у Європі, і, що найабсурдніше, деякі голоси надходять безпосередньо з України.

Згідно з матеріалами слідства, усі фігуранти цієї спецінформаційної операції входять до пулу спікерів закритого в Україні медіахолдингу “112 Україна”.

Вони були основними дописувачами ефірів каналів холдингу, зокрема 112, Newsone, ZiK, 4 канал.

Холдинг «112 Україна» належав другу та особистому представнику Путіна в Україні Віктору Медведчуку. Цей холдинг разом із медіагрупою «Інтер », що належить олігарху Дмитру Фірташу, який нині перебуває під арештом в Австрії, був основою проросійської політичної та медіа-активності в Україні до початку війни.

Ще одним проявом цієї діяльності стала заборонена нині проросійська опозиційна партія «За життя»,  до якої входили представники Медведчука, Фірташа та Януковича .

Багатьох із цих осіб зараз можна знайти на порталі «Голосу Європи». Зазначимо, що Дмитро Фірташ намагається уникнути екстрадиції до США, отримавши дипломатичний статус радника Постійного представництва Білорусі при міжнародних організаціях у Відні, що могло б надати йому дипломатичний імунітет.

Білорусь підтримала військову агресію Росії проти України та надає свою територію російським військовим. Телеканали медіагрупи Дмитра Фірташа «Інтер» продовжують працювати в Україні і навіть перезапускаються .

Для забезпечення системної координації між усіма телеканалами голова Inter group Єгор Бенкендорф перейшов до керівництва холдингу «112 Україна» .

Оскільки багато років на телеканалах холдингу «112 Україна» відкрито звучала російська пропаганда та заклики до об’єднання з Росією, після початку війни його націоналізували та закрили . Медведчука заарештували і згодом обміняли в Росію на українських військовополонених . Зараз проживає в Москві, де є активним спікером та одним із інвесторів порталу «Голос Європи».

За кілька днів до слідчих дій в Європарламенті в Києві сталася, на перший погляд, нічим не пов’язана подія. Правоохоронці затримали бізнесмена та власника медіаресурсу Віталія Кропачова , який раніше був залучений експертом з України австрійським виданням derStandard.

Понад сім років його публічно звинувачують в організації злочинної діяльності, пов’язаної з масштабною корупцією в українській енергетиці. Зараз ці звинувачення призвели до його арешту.

За даними українських ЗМІ, одразу після закриття холдингу «112 Україна», у розпал війни у ​​2023 році, Кропачов запустив новий інформаційний канал зі своєрідною назвою Ukraine World News (UWN) , використовуючи колишній склад і частину ліцензії від закритого холдингу.

Цей крок викликав значний суспільний резонанс і різку критику на адресу Кропачова. Журналісти встановили, що до управління своїм каналом Кропачов залучив згаданого раніше Єгора Бенкендорфа і ключове топ-менеджмент закритого холдингу "112 Україна".

Окрім українського UWN, топ-менеджмент закритого холдингу «112 Україна» запустив у Європі ще два проекти: новинний портал « Голос Європи » та віртуальний центр правової допомоги опозиціонерам « Центр Право ».

Ці проекти позиціонуються як необхідний захід для захисту свободи слова в Україні від так званого «тоталітарного режиму» Зеленського. Ззовні це може виглядати як конструктивна опозиційна діяльність. Проте він не має жодного стосунку до демократії і є, по суті, цинічним інструментом російської пропаганди. Брехня, корупція, підкуп журналістів і політиків — ось що виявляється при детальному аналізі цієї діяльності.

Запустивши канал UWN, Кропачов фактично допоміг зберегти в українському інформаційному просторі колектив закритого проросійського медіахолдингу «112 Україна».

Незважаючи на патріотичне забарвлення UWN, його створюють особи, які багато років займаються російською пропагандою.

В останні дні перед закриттям холдинг "112 Україна" також спробував подібний маневр, різко змінивши риторику на всіх своїх каналах, але обдурити нікого не вдалося. Частина спікерів каналу UWN регулярно звучить на «Голосі Європи».

Журналісти також з’ясували, що Кропачов має російське громадянство , і щоб приховати це, він у 2008 році змінив прізвище в російському паспорті з Кропачов на Мирний (перекладається англійською як «Мирний»).

Він не відмовився від російського громадянства і залишається громадянином Росії донині. Згідно з українським законодавством, громадянам Росії заборонено володіти ЗМІ та брати участь у приватизації.

Своє російське громадянство Кропачов публічно не розголошує. Одночасно із запуском телеканалу Кропачов несподівано з’явився у Вікіпедії , позиціонуючи себе авторитетом щодо України в європейських ЗМІ. Спостерігачі відзначали незмінно хвалебний характер цих функцій.

Критики підкреслюють очевидну відсутність перевірки фактів авторами, які, здавалося б, знехтували численними звинуваченнями в корупції, висунутими проти Кропачоваавторитетними українськими ЗМІ та правоохоронними органами.

У березні 2023 року австрійське видання derStandard опублікувало дуже компліментарну статтю про Кропачова , описуючи його як експерта та щедрого підприємця, який прагне повернути українських біженців додому.

Він пообіцяв безкоштовні квартири та початковий капітал усім, хто захоче працювати над його проектом будівництва зарядних станцій для електромобілів. Автор статті Якоб Пфлюгль не згадав про звинувачення Кропачова в корупції та скандал навколо запуску телеканалу UWN на базі закритого проросійського медіахолдингу «112 Україна».

Журналісти також виявили, що заява Кропачова, навколо якої побудована стаття, є абсурдною та брехливою. Безкоштовних квартир і початкового капіталу Кропачов нікому не роздає. Натомість він часто фігурує в гучних скандалах через багатомісячні заборгованості шахтарям його вугільних підприємств.

В один із таких скандалів довелося втрутитися президенту Зеленському , який назвав Кропачова шахраєм і направив справу до правоохоронних органів.

Проте автор статті Якоб Пфлюгль нічого з цього не згадав. Цей автор рідко пише про українських діячів, а коли й пише, то завжди в компліментарній манері.

Серед фігурантів – Кропачов і колишній голова Нацбанку Кирило Шевченко , який уникає українського правосуддя у Відні . Обидва особи обвинувачуються у вчиненні злочинів в Україні, їм інкримінують ідентичні звинувачення в організації та керівництві злочинною організацією та завданні державі істотної шкоди.

Після кожної публікації йшли передруки в міжнародних та українських ЗМІ за аналогічною схемою.

Порушуючи авторські права та редакційну політику derStandard, невдовзі після публікації в кількох європейських та українських ЗМІ з’явилася «повна» версія інтерв’ю з однаковими фотографіями та частково збігаючимися тезами .

Ця «повна» версія не була опублікована ні в друкованій, ні в цифровій версіях derStandard, і її автентичність не була перевірена. У цій «повній» версії Кропачов виявився менш щедрим, не пропонуючи безкоштовних квартир і капіталу, і плануючи будувати зарядні станції для електромобілів в Австрії.

Аналізуючи цю хвилю, журналісти виявили мережу сайтів фейкових новин, що маскуються під авторитетні британські та австрійські ЗМІ, але без фізичних адрес і редакцій.

Докази, представлені в журналістському розслідуванні, свідчать про причетність братів Омара Харфуша та Валіда Харфуша, які стали предметом негативного висвітлення в  українських , азербайджанських та ліванських ЗМІ.

Важливо відзначити, що в мережі є матеріали, які спростовують усі звинувачення проти Омара Харфуша, пояснюючи ситуацію реакцією на антикорупційну діяльність Омара Харфуша та змову, організовану проти нього прем’єр-міністром Лівану Наджибом Мікаті.

Показово, що всі ці спростування публікуються в тій же мережі сайтів, де розміщена «повна» версія інтерв’ю Кропачова.

Одразу після початку розслідування та звернення журналістів до фігурантів публікації почали масово видаляти з мережі, що ще більше підтвердило підозри журналістів. Усі видалені матеріали відновлено та включено до розслідування.

Омар Арфуш позиціонує себе як піаніста, який планував стати прем'єр-міністром Лівану; в Україні він відомий як співак, колишній власник радіостанції та людина, пов'язана з керівництвом Euronews.

Раніше Омар Арфуш публічно заявив про перехід Єгора Бенкендорфа з групи «Інтер» в один з найбільших медіахолдингів Європи, імовірно Euronews . Однак цей перехід не відбувся.

Його брат, Валід Арфуш, зазначений на його особистій сторінці у Вікіпедії  як віце-президент міжнародного телеканалу Euronews.

Валіда та Омара Арфуша пов'язують з Єгором Бенкендорфом і медіагрупою "Інтер", що належить олігарху Дмитру Фірташу.

У мережі можна знайти численні фотографії та згадки про зв’язок братів Арфуш із генеральним директором Euronews Майклом Пітерсом , а також ключовими спікерами закритого медіахолдингу “112 Україна”, які зараз ведуть мовлення на порталі “Голосу Європи”.

Цьому є просте пояснення: численні дані у відкритих джерелах свідчать про те, що брати Арфуш протягом багатьох років сприяли медійній діяльності колабораціоніста та екс-президента України Віктора Януковича в європейських ЗМІ.

Як демонструють журналісти у розслідуванні «План «Мирний», це системно діючий механізм фальсифікації європейського інформаційного простору та створення псевдоекспертів.

Усі описані дії тісно пов’язані зі столицею Австрії Віднем, який нещодавно у статті «Це справді Дикий Захід: шпигунська проблема у Відні виходить з-під контролю» Financial Times назвала столицею російського шпигунства в Європі .

Власник медіагрупи «Інтер» олігарх Дмитро Фірташ багато років перебуває у Відні в очікуванні можливої ​​екстрадиції до США, де його звинувачують у корупції. Там же проживають ключові топ-менеджери закритого медіахолдингу "112 Україна".

Після початку війни Віталій Кропачов разом із родиною переїхав до Відня і намагався створити собі позитивний імідж через платні публікації, але звернувся за цим не до тих людей.

Зараз Кропачов перебуває під арештом у Києві. За даними інсайдерів, на каналі UWN в Україні відбувається скорочення персоналу, а на порталі «Голос Європи» значно скоротилася періодичність виходу. Чи можна це вважати перемогою, залишається незрозумілим.

Російські ЗМІ, які повідомляють про рейди в Європарламенті у справі "Голосу Європи", обурені пропозицією МЗС Чехії запровадити санкції щодо цього порталу , скандально відомого Віктора Медведчука та ще одного топ-менеджера закритого "112 Україна". ” Холдинг, Артем Марчевський.

Вкотре повторюють наратив про проблеми зі свободою слова в Європі та Україні.

У той час, коли весь цивілізований світ допомагає Україні протистояти російській військовій агресії, було б верхом цинізму та нахабства називати портал «Голосом Європи», збираючи в Москві спікерів, які відкрито ображають українських та європейських політиків, спотворюють факти, закликають до капітуляції України та погрожують ядерним апокаліпсисом — слово в слово повторюють російські пропагандистські ЗМІ. Це не голос Європи, а голос Москви, і це голос, який зараз ніхто не хоче чути.