Юридичний аналіз конфлікту між ТСК ВР та Громадською радою доброчесності: питання меж компетенції та процесуальних гарантій

Засідання виявило фундаментальну правову колізію між різними інституціями судової системи та парламентського контролю, а також поставило низку процесуальних питань щодо застосування конституційних гарантій.

Правові підстави діяльності ТСК

1. Конституційна основа

Згідно зі статтею 89 Конституції України, Верховна Рада має право створювати тимчасові слідчі комісії для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес. ТСК була створена постановою ВР від 19 червня 2025 року №45119 для розслідування можливих фактів корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах та судах.

2. Межі мандату ТСК

Ключове питання: чи входить діяльність Громадської ради доброчесності до компетенції ТСК?

Аргументи "за" компетенцію ТСК:

• ГРД є інтегральною частиною процесу добору суддів через систему Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС)
• Постанова ВР включає до предмета розслідування "діяльність органів, які здійснюють правоохоронні функції та суддів усіх рівнів"
• Якщо у формуванні ГРД є ознаки корупції, це впливає на весь процес добору суддів

Аргументи "проти" компетенції ТСК:

• ГРД є незалежним громадським органом, а не органом суддівського врядування
• У постанові ВР прямо не зазначено повноважень щодо перевірки діяльності ГРД
• Стаття 19 Конституції: органи державної влади діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами

Юридичний висновок: Питання належить до сфери тлумачення. ВККС у зверненні від 27 жовтня 2025 року кваліфікувала дії ТСК як "ознаки політичного тиску". Водночас, якщо розглядати ГРД як функціональний елемент системи добору суддів (що відповідає положенням Закону "Про судоустрій і статус суддів"), то компетенція ТСК може поширюватися на питання формування її складу.

Процесуальні аспекти допиту свідків

1. Застосування статті 63 Конституції України

Усі три свідки (Катриченко, Піскунова, Янкіна) посилалися на статтю 63 Конституції, яка встановлює: "Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів".

Правовий аналіз застосування ст. 63:

Класичне тлумачення статті 63 передбачає її застосування у випадку, коли показання можуть бути використані для притягнення особи або її близьких до кримінальної відповідальності (принцип nemo tenetur se ipsum accusare).

Проблемні аспекти у цій справі:

1. Відсутність конкретного кримінального обвинувачення: Свідки були викликані не як підозрювані у кримінальній справі, а як автори публічної колонки для з'ясування фактів.

2. Публічність тверджень: Інформація, про яку їх запитували, вже була оприлюднена ними самими. Питання полягало не у розкритті нових відомостей, а у підтвердженні раніше висловлених фактичних тверджень.

3. Обсяг захисту: Стаття 63 захищає від самообвинувачення, але не надає права на безпідставну відмову від показань у статусі свідка про об'єктивні обставини, які не стосуються особи безпосередньо.

Правова позиція голови ТСК (С. Власенка) полягала в тому, що застосування ст. 63 у цьому контексті є неправомірним, оскільки:

• Свідки не є підозрюваними
• Питання стосувалися не їхніх дій, а дій третіх осіб (DEJURE, Жернакова)
• Відмова від показань тягне кримінальну відповідальність за ст. 385 КК України

2. Відмова від дачі показань: правові наслідки

Стаття 385 КК України ("Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків") передбачає кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань без поважних причин.

Стаття 384 КК України ("Завідомо неправдиві показання") встановлює відповідальність за надання неправдивих показань.

Процесуальна дилема: Свідки опинилися в ситуації, коли:

• Підтвердження фактів зі статті могло мати правові наслідки для них або третіх осіб
• Спростування власних публічних тверджень дискредитувало б їх
• Відмова від відповіді через ст. 63 викликала обґрунтовані сумніви у правомірності такого застосування

3. Суперечності між публічними твердженнями та показаннями

Юридично значимі приклади:

Матеріально-правові питання

1. Можливі ознаки корупції у формуванні ГРД

Колонка авторів містила твердження про такі обставини:

А) Фінансовий контроль через грантове адміністрування

• Обсяг фінансування: понад $500,000
• Затримка формування секретаріату: 13 місяців
• Можливе нецільове використання коштів

Правова кваліфікація: Якщо кошти надавалися для конкретної мети (формування секретаріату), а ця мета не була досягнута протягом розумного строку, це може містити ознаки:

• Ст. 191 КК ("Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем")
• Порушення грантових умов (цивільно-правова відповідальність)

B) Блокування комунікацій з донорами

Правова кваліфікація: Якщо DEJURE як адміністратор гранту перешкоджала членам ГРД у прямому спілкуванні з донорами, це може становити:

• Перевищення повноважень (адміністратор гранту не має права контролювати зовнішні комунікації бенефіціара)
• Конфлікт інтересів

C) Меморандум із забороною критики

Правова кваліфікація: Умова меморандуму про заборону взаємної критики може бути кваліфікована як:

• Обмеження свободи слова (ст. 34 Конституції)
• Умова, що суперечить публічному порядку (ст. 228 ЦК України)
• Ознака залежності у правовідносинах

D) Маніпуляції під час формування складу ГРД

Якщо факти про "темники" та координацію підтвердяться, це може містити ознаки:

• Ст. 160 КК ("Підкуп виборця, учасника референдуму") — за аналогією
• Порушення принципу змагальності та прозорості виборів

2. Інституційне захоплення (institutional capture)

З точки зору теорії права, описана ситуація відповідає класичній моделі регуляторного захоплення, коли:

1. Фінансова залежність: ГРД залежить від фінансування через DEJURE
2. Інформаційна асиметрія: Донори не мали прямого контакту з членами ГРД
3. Кадровий вплив: 7 з 17 членів ГРД — представники DEJURE
4. Нормативний контроль: Меморандум із забороною критики

Юридичне значення: Навіть якщо окремі дії формально не порушують кримінальне законодавство, системний вплив однієї організації на орган громадського контролю підриває його незалежність та суперечить принципу інституційної автономії.

Позиція ВККС: обґрунтована чи ні?

ВККС у зверненні від 27 жовтня 2025 року заявила про "ознаки політичного тиску" з боку ТСК.

Аргументи ВККС:

• ГРД є незалежним органом
• ТСК не має мандату на перевірку процесу суддівського добору
• Втручання парламенту порушує принцип поділу влади

Контраргументи:

• Незалежність ГРД не означає відсутність парламентського контролю при наявності ознак корупції
• ТСК не втручається у конкретні рішення ГРД, а перевіряє процес її формування
• Принцип поділу влади не виключає системи стримувань і противаг (checks and balances)

Правовий висновок: Позиція ВККС має конституційні підстави, але у випадку обґрунтованих підозр щодо корупції принцип незалежності не може бути абсолютним. Питання потребує тлумачення Конституційним Судом.

Правова оцінка поведінки учасників

1. Михайло Жернаков (керівник DEJURE)

Дії: Не з'явився на засідання ТСК, надіслав листа про відмову давати показання

Правова кваліфікація:

• Потенційне порушення ст. 19 Закону про ТСК (обов'язок з'явитися на виклик)
• Підстави для застосування приводу (примусового доставлення)
• За ч. 4 ст. 19 Закону про ТСК, у разі відмови особи з'явитися, ТСК може прийняти рішення про привід

2. Автори колонки (члени ГРД)

Правові ризики:

Варіант A (якщо твердження у колонці відповідали дійсності):

• Відмова підтвердити факти може бути кваліфікована як ст. 385 КК
• Посилання на ст. 63 є необґрунтованим

Варіант B (якщо твердження у колонці не відповідали дійсності):

• Публікація недостовірної інформації може тягнути цивільно-правову відповідальність (захист честі, гідності, ділової репутації — ст. 277 ЦК)
• Завідомо неправдива інформація про вчинення злочину може містити ознаки ст. 383 КК ("Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину")

3. ТСК

Можливі процесуальні порушення:

• Недостатня конкретизація предмета допиту (загальні питання замість конкретних епізодів)
• Елементи психологічного тиску (хоча у межах процесуальних можливостей)
• Публічність допиту (за відсутності обґрунтованої необхідності закритого режиму)

Правомірні дії:

• Виклик свідків на підставі публічних тверджень
• Вимога підписати розписку про кримінальну відповідальність
• Наполягання на конкретних відповідях

Системні правові проблеми

1. Відсутність механізму контролю за ГРД

Проблема: Законодавство не визначає, хто здійснює контроль за дотриманням процедур формування ГРД та використанням коштів на її утримання.

Правовий пробіл:

• ГРД не є державним органом (контроль НАЗК не поширюється)
• ГРД не є юридичною особою (контроль через цивільне законодавство обмежений)
• ГРД формується громадськими організаціями (внутрішній контроль відсутній)

2. Конфлікт інтересів у системі грантового фінансування

Ситуація: Організація, яка адмініструє грант на підтримку ГРД, має 7 з 17 своїх представників у складі цієї ради.

Юридичне значення:

• Це класичний конфлікт інтересів: DEJURE одночасно:
  • Контролює фінансування ГРД
  • Має вплив на рішення ГРД через свої представників
  • Є стороною у публічних дискусіях про судову реформу

Аналогія з корпоративним правом: У акціонерних товариствах особа з конфліктом інтересів не має права голосувати з відповідних питань (ст. 48 Закону "Про акціонерні товариства").

3. Правовий статус меморандуму

Питання: Чи є меморандум між DEJURE та ГРД юридично обов'язковим документом?

Аналіз:

• Якщо меморандум підписаний представниками ГРД без повноважень діяти від імені цього органу, він може бути нечинним
• Якщо меморандум містить умови, що обмежують конституційні права (свободу слова), ці умови нікчемні (ст. 228 ЦК)

Висновки та рекомендації

1. Щодо компетенції ТСК

Висновок: Питання меж компетенції ТСК є дискусійним і потребує остаточного роз'яснення Конституційним Судом України.

Рекомендація: ТСК доцільно звернутися до КСУ з конституційним поданням про офіційне тлумачення положень ст. 89 Конституції та ст. 127 Конституції (незалежність судової влади) у контексті парламентського контролю за органами, що беруть участь у доборі суддів.

2. Щодо процесуальних гарантій

Висновок: Застосування ст. 63 Конституції свідками у цій справі є спірним. Відмова від конкретизації фактів, викладених у публічній колонці, не може беззаперечно обґрунтовуватися цією статтею.

Рекомендація: Необхідно законодавче врегулювання меж застосування ст. 63 у діяльності ТСК, зокрема:

• Визначити випадки, коли свідок обґрунтовано може відмовитися від показань
• Встановити процедуру судового перегляду відмови від показань
• Передбачити альтернативні механізми встановлення фактів (експертизи, запити документів)

3. Щодо ГРД

Висновок: Виявлені факти (за умови їх підтвердження) свідчать про системні проблеми у функціонуванні ГРД, які підривають її незалежність.

Рекомендації:

1. Законодавчі зміни:

   • Запровадити пряме бюджетне фінансування ГРД
   • Встановити механізм прозорого відбору членів ГРД
   • Визначити процедуру контролю за використанням коштів на утримання ГРД

2. Інституційні зміни:

   • Обмежити кількість представників однієї організації у складі ГРД (не більше 20-25%)
   • Встановити вимоги декларування конфлікту інтересів для членів ГРД
   • Створити наглядову раду з представників міжнародних партнерів

3. Процедурні зміни:

   • Розробити регламент взаємодії ГРД з донорами без посередників
   • Встановити строки формування секретаріату
   • Передбачити механізм парламентської звітності ГРД

4. Щодо DEJURE

Висновок: Дії DEJURE (за умови підтвердження описаних фактів) можуть містити ознаки зловживання домінуючим становищем у системі грантового фінансування.

Рекомендації:

• Провести аудит використання грантових коштів
• З'ясувати обставини затримки формування секретаріату
• Перевірити дотримання грантових умов
• У разі виявлення порушень — розглянути питання повернення коштів

Прецедентне значення

Ця справа має потенціал стати важливим прецедентом у трьох аспектах:

1. Межі парламентського контролю за органами, що беруть участь у судовій владі
2. Застосування конституційних гарантій у діяльності ТСК
3. Стандарти незалежності громадських органів, що впливають на державні функції

Остаточна правова оцінка може бути дана лише після:

• Отримання письмових показань від усіх учасників
• Дослідження первинних документів (грантової угоди, меморандуму, протоколів засідань)
• Проведення незалежного аудиту
• Можливого конституційного тлумачення

Цей аналіз базується на публічно доступних матеріалах (стенограма засідання ТСК, колонка на "Українській правді"). Остаточні правові висновки можуть бути зроблені лише після повного дослідження всіх обставин справи та документів.