Коли російський президент говорить про "київських терористів", але замовчує втрату стратегічної авіації, — варто уважно придивитися до того, що саме він хоче приховати.
📌 1. Показова мовчанка: як Путін уникає теми ударів по аеродромах
Нещодавній виступ Володимира Путіна — чергове інформаційне театро. Із нього ми дізнаємося, що:
Україна — «терорист»,
з нею «не про що говорити»,
а головною темою дня є вибух мосту в Брянській області й загибель пасажирів потяга.
А от про що не сказано жодного слова, так це про удари ЗСУ по російських аеродромах, які призвели до:
Знищення щонайменше 20 літаків стратегічної авіації,
Повного знищення авіаційної інфраструктури на ряді ключових баз,
Підриву боєздатності далекобійних бомбардувальників, якими РФ здійснювала обстріли цивільних міст України.
Чому про це — мовчання?
Бо ця тема руйнує образ всесильної армії РФ, показує стратегічну вразливість і — що найголовніше — перекреслює задум ФСБ з інформаційної підготовки до переговорів у Стамбулі.
🎯 2. Теракт, потрібний перед переговорами
У день, коли весь світ мав би обговорювати український прорив у глибокому тилу РФ, у Брянській області вибухає залізничний міст під пасажирським потягом. Загинули щонайменше семеро людей.
І ось ключовий момент: все звернення Путіна побудовано навколо цього "теракту". Це і є головна політична заготовка для:
Делегітимації України на переговорах,
Подачі її як «терористичної держави»,
Зірвання будь-якого мирного діалогу.
ФСБ діє за відомим принципом: створи трагедію — звинувать супротивника — використай у переговорах.
Але цього разу план провалився.
🔥 3. Удар Малюка — як українська СБУ зламала сценарій
Заступився Малюк — керівник СБУ. І замість того, щоб світ обговорював "тероризм України", вся увага перейшла на:
Розгром аеродромів РФ;
Втрату літаків вартістю мільярди доларів;
Технологічну перевагу України в глибинних ударах.
І тут ФСБ раптом розгубилася. Почалась чехарда з офіційними версіями:
СК РФ звинувачує Україну;
Потім видаляє заяву;
Потім добу мовчання;
А потім знову виставляє обвинувачення.
Це не політика — це паніка, викликана зривом сценарію.
🇷🇺 4. Чому це не могла бути Україна?
Україна не соромиться визнавати свої спецоперації, особливо — якщо вдарено по військових.
Але тут — потяг із цивільними.
Мирний ешелон, на якому немає жодної військової цілі.
Україна ніколи не ставить під удар мирне населення. Це не наша логіка, не наш кодекс і не наша зброя.
А от якщо б це був воєнний ешелон — тоді б ми це визнали. Без сорому.
Натомість Росія систематично б'є ракетами по житлових будинках і намагається звинуватити в терорі — жертву.
🤐 5. Тиша Трампа — знак небезпечного мовчання
Поки Путін використовує теракт як інформаційний таран, Дональд Трамп демонстративно мовчить щодо ударів по російських аеродромах.
Це мовчання — не випадковість. Це — спроба уникнути засудження Росії напередодні власних політичних ініціатив, які передбачають "мир на умовах Кремля".
Якщо Путін мовчить про втрати — бо боїться виглядати слабким,
то Трамп мовчить — бо не хоче сваритися з Москвою.
🧩 Висновок
Теракт у Брянській області — це не акт українського спротиву. Це — акт фальсифікації.
Занадто вчасно. Занадто театралізовано. Занадто безглуздо з військової точки зору.
Це ФСБ. Це "рязанський цукор". Це чергова постановка під переговірну кімнату.
Але цього разу їм не вдалося вийти за сценарієм.
Україна показала — хто насправді б'є по стратегічних цілях.
А Росія — що готова вбивати своїх, аби звинуватити нас.
🧠 Якщо ти бачиш брехню — не мовчи. Бо брехня, що не зустріла спротиву, стає нормою.