4 червня, 18:19
про падіння та трансформацію головного парламентського "комунікатора" Банкової
🎭 Політична драма в три дії
Падіння Давида Арахамії не було раптовим. Воно визрівало роками. Спершу — як надмірна концентрація впливу в руках одного з гравців «монобільшості». Потім — як токсичне обростання бюджетними потоками, сигаретними квотами та схемами з ПДВ. І нарешті — як стратегічна непотрібність у новій конструкції Банкової, яка готується до другого президентського строку з новим прем’єром, новими виконавцями, але тим же контролем.
Зовні все почалось із журналістського розслідування «Української правди» — інтерв'ю, організованого у серці урядового кварталу водієм Арахамії, та оприлюднених копій податкових документів. Всередині — це було сигналом: Банкова більше не прикриває свого «рупора». Бо цей «рупор» заговорив не в той бік.
🧠 Тріумвірат розпадається
Стара схема влади — Арахамія (парламент) + Гетманцев (податкова) + Шмигаль (уряд) — де-факто демонтована. Гетманцева відрізали від фіскального монстра, Арахамію — від впливу на кадрові призначення та законодавчі процеси. І хоч формально він і досі голова фракції, але по суті — керівник без важелів. Банкова перерозподілила фінансові потоки, поставивши на нову фігуру — віцепрем’єра Олексія Кулебу.
💼 Чому його досі не прибрали?
Бо у Давида Арахамії в руках лишається головний козир — Шмигаль. Саме він багато років гарантував прем’єру недоторканність, збираючи потрібну кількість голосів під ключові голосування. Без Арахамії — немає Шмигаля. А без Шмигаля — немає жодної звичної архітектури уряду. Банкова поки не має впевненості, що новий фаворит Кулеба зможе швидко підмінити всю «машину» виконавчої влади.
Ба більше: сам Кулеба вже стикається з активним опором з боку старої команди. Йому блокують дотації, саботують комунікацію з громадами, зривають пріоритетні проєкти. А нове обличчя Банкової без реального контролю над місцевими елітами — це не керівник кампанії, а тимчасовий статист.
🕹 Чи є в Арахамії план?
Є. І дуже навіть витончений. Арахамія — не просто парламентський гравець. Він — головний «договірнячник» системи, який роками цементував більшість, балансуючи між групами інтересів. Навіть зараз, коли його медійно «вбивають» через ТГ-канали Банкової, він демонструє тонку гру: наприклад, саме він вніс правку до бюджету, яка зняла скандальну норму в законі №6013 про недобросовісних постачальників для Міноборони. Це дозволило Зеленському не ветувати резонансний закон. І вивело Арахамію з образу «токсичного».
Також Арахамія вибудовує окремий трек з американськими республіканцями. Після перемоги Трампа його зв’язки на Капітолійському пагорбі знову стали актуальними. Тому на Банковій поки не закривають перед ним двері остаточно.
📉 Чи можливий його політичний кінець?
Так. Але не зараз. Арахамію можуть зняти тільки тоді, коли:
Зеленський остаточно визначиться з новим прем’єром (Кулеба або інша фігура).
Буде побудована нова більшість або система голосувань без Арахамії.
Президент отримає прямий канал комунікації з новою адміністрацією Трампа.
До того часу Давид Арахамія залишатиметься частиною політичної гри. Як мінімум — для того, щоб зберігати парламентську рівновагу. Як максимум — для того, щоб торгуватися. Бо Арахамія не бореться за правду. Він бореться за своє місце за столом. І, можливо, за право визначати — хто за цим столом сидітиме.
🎲 Післямова
Остапом Бендером не стають — ним народжуються.
І Давид Арахамія, як би його не «хрестили» на Банковій, залишається унікальним парламентським гравцем. Але в партії, яка з кожним днем все менше схожа на команду і все більше — на набір дрібних «фермерів», навіть Бендеру вже ніде розіграти партію.
І якщо прем’єр піде — піде з ним і Давид. Але якщо Давид впаде — прем’єру не врятуватися.