3 червня, 17:11
Поки Україна з останніх сил тримає фронт, в тилу тривають зовсім інші бої — за фінансові потоки. І в цих боях переможцями традиційно виходять не добровольці, не армія і не суспільство, а ті, хто добре знайомий з структурою Банкової.
💰 «Патріотичний» кредит на 67 мільйонів
Нещодавно PR-директорка ДТЕК Наталія Ємченко радісно повідомила у Facebook: консорціум українських банків (Ощадбанк, Укргазбанк, ПУМБ) видав 67 мільйонів доларів кредиту компанії ДТЕК Ріната Ахметова на закупівлю систем накопичення «зеленої» енергії.
Поясню простіше: на піку війни, коли фронтова логістика зламується, бо не вистачає бронетехніки, БПЛА та елементарного дизеля, — державні банки, створені для потреб оборонно-промислового комплексу, фінансують сонячні батарейки для олігарха. Не танки, не ракети, не REB. Батарейки.
🔌 Коли «зелена» енергія — це не стратегія, а інвестиційна ширма
Весь світ, отримавши шок від війни, переглянув свої енергетичні доктрини. Франція, Бельгія, Фінляндія й навіть Німеччина поступово повертаються до атомної енергетики. Але Україна, яка має розвинуту мережу АЕС і критичну нестачу маневрових потужностей, і далі вливає мільйони в нестабільну “зеленку”, яка без накопичувачів не може забезпечити ані захист інфраструктури, ані оборону.
Нас бомблять, а ми годуємо сонячну галузь ДТЕК. Бо нація-квітка, яка живиться від променів, поки її знищують КАБами.
🧑💼 Хто такий Юрій Каціон і як працює «Офісна» хімія
Секретар Ради згаданого консорціуму — Юрій Каціон, заступник голови правління Ощадбанку. Він же — помічник Єрмака. На посаду його пролобіювала Роза Тапанова — радниця Єрмака, член наглядової ради і Ощадбанку, і Укрнафти, яку нещодавно віджали в Коломойського.
І знаєте, хто другий коментує пост Ємченко? Вгадали — пані Тапанова, у найкращих традиціях публічного бізнес-PRу. Ахметов, Єрмак і держбанки злились в один ніжний обійм.
🤝 Політична ціна — медіапокров
Тепер ахметівські медіа точно не зливатимуть компромат на Зеленського — адже 67 мільйонів доларів аргументують куди переконливіше, ніж державницька риторика. Це не просто угода — це політична капітуляція під фінансове прикриття, здійснена за рахунок платників податків.
Бо зручніше фінансувати енергетичні фантазії Ахметова, ніж пояснювати, чому зривається програма виробництва FPV-дронів, і чому на заводи БТРів не вистачає оборонного кредитування.
🏭 А тим часом...
На тлі цієї банальної, але болісної історії, Росія будує нові заводи по виробництву "шахедів" і снарядів. У них не існує сумнівів між «зеленкою» і ВПК. У них немає PR-директорів, що постять про накопичувачі. В них — державна мобілізація ресурсів на вбивство українців.
А в нас — «мобілізація» в банках на користь ДТЕК. І схеми під ширмою кліматичного романтизму.
💡 Висновок: це не просто халатність — це стратегічна зрада
Коли енергетика під час війни — це не частина воєнної економіки, а бізнес-платформа для Ахметова, це вже не про корупцію. Це — пряма загроза безпеці країни. Не тому, що це батарейки. А тому, що ресурси війни йдуть на репутаційні угоди, на гарантії лояльності медіа, на симуляцію політики під виглядом «екології».
Це — цинічний грабіж під час облоги, і він не має нічого спільного ні з незалежністю, ні з енергетичною трансформацією.