Еволюція приватної власності в енергетичному секторі України: Кейс стратегічної безвідповідальності Анатолія Шкрібляка та ТОВ «Євро-Реконструкція»

Колишній народний депутат Анатолій Шкрібляк контролює низку теплоелектроцентралей через офшорні структури та українські юридичні особи, такі як ТОВ «Євро-Реконструкція» та ТОВ «Фірма «ТехНова». Приватизація стратегічних активів у 2010-х роках трансформувалася у загрозу національній безпеці. Зруйнована Дарницька ТЕЦ у Києві стала символом цієї трансформації. Власник відмовляється виконувати зобов'язання з відновлення об'єкта. Він апелює до необхідності державного фінансування.

Генезис капіталу: Родинні зв'язки та політичне лобі

Анатолій Васильович Шкрібляк народився в селі Яворів Косівського району Івано-Франківської області. Його шлях у бізнесі розпочався в період початкового накопичення капіталу в Україні. Суттєву підтримку надав дядько — Микола Васильович Шкрібляк.

Микола Шкрібляк був знаковою фігурою в енергетичному секторі та політикумі Івано-Франківщини. Він обіймав посади голови ОДА та віце-губернатора. Під його контролем перебувало близько 90 підприємств сімейного бізнесу, зосереджених навколо енергетики. Саме під його патронатом Анатолій Шкрібляк здобув перший досвід комерційного менеджменту в мережі магазинів «Промінь» на початку 90-х років.

У 2003 році Анатолій Шкрібляк закінчив фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Освіта формально підготувала його до розуміння технічних аспектів енергетики. Реальна кар'єра розвивалася в руслах корпоративного управління та політичного лобізму. У 2000-2001 роках він очолював компанію «Нафтагазтрейд». З 2002 по 2006 рік обіймав посаду заступника генерального директора ТОВ «Фірма «ТехНова». На той момент компанія вже контролювала Чернігівську ТЕЦ.

Політичний етап кар'єри Шкрібляка тривав у 2006-2007 роках. Він був обраний народним депутатом п'ятого скликання від Блоку «Наша Україна». Робота в Комітеті з питань бюджету надала йому інструменти впливу на розподіл державних ресурсів. Він отримав розуміння механізмів фінансування енергетичного сектору. Це було використано при приватизації Дарницької ТЕЦ у 2010 році.

Структура енергетичного холдингу та офшорні механізми

Енергетичний портфель Шкрібляка формувався шляхом отримання контролю над стратегічними об'єктами теплогенерації в ключових регіонах України. Основна модель поєднувала приватизацію та довгострокову оренду.

Дарницька ТЕЦ — також відома як ТЕЦ-4 — належить ТОВ «Євро-Реконструкція» у Києві. Станцію приватизували у 2010 році. Вона забезпечує 68 відсотків лівобережного Києва. Чернігівська ТЕЦ перебуває під контролем ТОВ «Фірма «ТехНова» в Чернігові. Об'єкт орендували до 2023 року. Станція обслуговує 65-70 відсотків житлового фонду міста. Сумська ТЕЦ контролюється через ТОВ «Сумитеплоенерго» в Сумах. Вона забезпечує основну частину міста. Черкаська ТЕЦ належить ПАТ «Черкаське хімволокно» в Черкасах. Через контроль акцій Шкрібляк забезпечує 65 відсотків споживачів міста. Охтирська ТЕЦ контролюється через ТОВ «Брок-Енергія» в Охтирці. Станція забезпечує весь житловий фонд міста.

Юридична архітектура холдингу базується на використанні іноземних юрисдикцій. Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Євро-Реконструкція» через компанію «Азоранде Інвестментс Лімітед» (Azorande Investments Limited) є безпосередньо Анатолій Шкрібляк. Така структура дозволяє мінімізувати податкове навантаження в Україні. Вона забезпечує легке виведення прибутків за кордон. Сам підприємець офіційно зареєстрований у Лондоні. Це створює фізичну та правову дистанцію між ним та наслідками його управлінських рішень в Україні.

Дарницька ТЕЦ: Техногенна катастрофа та фінансова імпотенція власника

Ситуація з Дарницькою ТЕЦ у 2024-2025 роках стала символом колапсу приватної моделі управління критичною інфраструктурою під час війни. Внаслідок масованих ракетних атак російських військ у лютому 2024 року об'єкт зазнав критичних руйнувань. Атака відбулася 3 лютого. Міністр енергетики та представники НАТО зафіксували, що обстріл був свідомим. Він відбувся в момент падіння температури до мінус 25 градусів Цельсія.

Наслідки для енергосистеми та населення були катастрофічними. Станція припинила виробляти як теплову, так і електричну енергію. 1170 багатоквартирних будинків у Дарницькому та Дніпровському районах Києва залишилися без опалення в пік холодів. Через низьку температуру системи станції почали перемерзати. Це погіршило ситуацію та зробило неможливим швидке відновлення.

Володимир Омельченко з Центру Разумкова оцінює вартість повноцінної реконструкції об'єкта в 700 мільйонів євро. Термін відновлення прогнозується на рівні двох-трьох років. ТОВ «Євро-Реконструкція» роками отримувало прибутки від тарифів, закладених на обслуговування 68 відсотків мешканців лівобережного Києва. Анатолій Шкрібляк відмовився фінансувати ремонт за власні кошти. Замість цього він ініціював процес перекладання фінансового тягаря на державу. Він аргументує це форс-мажорними обставинами війни.

Дарницька ТЕЦ має потужність близько 160 МВт. Якщо загальна вартість відновлення становить 700 мільйонів євро, то питома вартість відновлення становить 4 мільйони 375 тисяч євро на мегават. Такий рівень витрат перевищує вартість будівництва нових газопоршневих установок у кілька разів. Власник не пропонує альтернативних планів модернізації. Він зосереджується на лобіюванні бюджетних асигнувань.

Фінансовий стан підприємства характеризується величезними боргами перед державною та комунальною сферами. ТОВ «Євро-Реконструкція» заборгувало КП «Київтеплоенерго» понад 1,5 мільярда гривень за період з жовтня 2020 по січень 2023 року. Це вказує на те, що навіть до повномасштабного вторгнення компанія працювала в режимі накопичення боргів перед муніципальними структурами.

Прецедент Чернігівської ТЕЦ: Схема «ТехНови» та розслідування ДБР

Стратегія Шкрібляка щодо Дарницької ТЕЦ не є новою. Вона фактично копіює схему, реалізовану на Чернігівській ТЕЦ через ТОВ «Фірма «ТехНова». Після пошкоджень об'єкта внаслідок бойових дій у 2022 році компанія ініціювала дострокове розірвання договору оренди. Замість того, щоб використати страхові виплати або власні кошти на ремонт вузлів подачі вугілля та щитової, Шкрібляк повернув зруйнований об'єкт місту.

Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження щодо цієї передачі під номером 42020000000001477 та іншими номерами. Слідство розглядає зловживання владою за статтею 364 Кримінального кодексу. Слідство вважає, що повернення ТЕЦ без проведення аудиту дозволило приховати розкрадання коштів на суму понад 1,2 мільярда гривень. Розслідується також службова недбалість за статтею 367 Кримінального кодексу. Посадові особи міськради, санкціонувавши передачу, фактично повісили на бюджет Чернігова витрати на відновлення у розмірі 800 мільйонів гривень.

Компанії Шкрібляка підозрюються у закупівлі вугілля в Російській Федерації та Білорусі. За документами це вугілля проходило як європейське з відповідною націнкою в тарифі. Аналогічна ситуація з боргами спостерігалася і тут. Шкрібляку вдалося уникнути боргу «ТехНови» перед «Нафтогаз Трейдингом» на суму 568,7 мільйона гривень. Це свідчить про системну роботу юридичного департаменту бізнесмена щодо списання зобов'язань перед державними постачальниками енергоносіїв.

Контраст активів: Budhouse Group та біла сторона бізнесу

Поки енергетичні об'єкти Шкрібляка перебувають у руїнах та боргах, його девелоперський бізнес — Budhouse Group — демонструє вражаючу активність та фінансову спроможність. Компанію засновано у 2006 році. Вона стала одним із найбільших гравців на ринку комерційної нерухомості України.

ТРЦ «Нікольський» у Харкові працює. Обсяг інвестицій становив 110 мільйонів євро. 53,6 мільйона євро надав банк BGK з Польщі. Станом на 2026 рік центр відвідало 40 мільйонів відвідувачів. ТРЦ Forum Lviv у Львові працює. Він отримав кредит у розмірі 52,1 мільйона євро від ЄБРР та Unicreditbank. Центр визнано кращим ТРЦ середнього розміру 2024 року. Linden Luxury Residences у Києві здано. Це елітний сегмент. Будівлю визнано кращою будівлею року за версією CEEQA 2024. ТРЦ Fabrika в Херсоні потребує відновлення. Центр спеціалізувався на великих форматах та був одним з найбільших у регіоні. ТРЦ Lubava в Черкасах працює. У 2024 році центр відзначив 11-річчя. Він має сталий потік відвідувачів.

Будхауз Груп планує інвестувати 314 мільйонів євро у три нові проєкти протягом наступних трьох років. Плани включають ТРЦ в Одесі, Запоріжжі та Києві. Анатолій Шкрібляк публічно заявляє про бездоганну репутацію та успішну співпрацю з міжнародними банками, такими як ЄБРР та BGK.

Виникає фундаментальна суперечність. Власник стверджує, що не має коштів на відновлення критичної енергоінфраструктури, яка забезпечує теплом тисячі людей. Одночасно він акумулює сотні мільйонів євро для будівництва нових розважальних центрів. Слідство в рамках кримінальних проваджень вивчає версію, згідно з якою кошти, отримані від енергетичних схем та завищених тарифів, систематично виводилися через офшори для фінансування саме девелоперського бізнесу.

Легалізація та PR: Благодійність як інструмент захисту репутації

Живучи в Лондоні, Анатолій Шкрібляк активно використовує інструменти корпоративної соціальної відповідальності для нівелювання негативного іміджу в Україні. Budhouse Group виступає спонсором благодійних концертів у Великій Британії. Компанія передає дрони та системи РЕБ військовим. Бренд Agricom Group — вівсяні пластівці «Добродія» — жертвує продукцію благодійним фондам.

Шкрібляк акцентує увагу на допомозі фонду «Надія». Він передає медичне обладнання та організовує відпочинок для дітей загиблих героїв у Карпатах. З точки зору системного аналізу, обсяги цієї допомоги є неспівмірними з економічними збитками, яких зазнає держава через ухилення «Євро-Реконструкції» та «ТехНови» від виконання своїх прямих обов'язків. Орієнтовні витрати на PR-заходи та точкову благодійність становлять менше одного відсотка від необхідних 700 мільйонів євро на ремонт ТЕЦ.

Економічні показники Agricom Group

Окрім енергетики та девелопменту, Шкрібляк контролює Agricom Group. Компанія спеціалізується на рослинництві та переробці. Після кризи початку війни компанія повернулася до прибутковості у 2024 році. Вона запустила нові бренди продуктів, такі як YUMMOJI. Статки Шкрібляка становлять 130 мільйонів доларів за оцінкою Forbes 2021 року. Вони базуються на цьому диверсифікованому портфелі. Це ще раз підкреслює наявність фінансового ресурсу для підтримки енергетичних активів.

Юридичні та політичні виклики: Шлях до відповідальності

Правоохоронні органи України активізували розслідування щодо діяльності Шкрібляка за декількома напрямками. Офіс Генерального прокурора та ДБР ведуть справу про закупівлю вугілля у терористичних організацій. Вивчаються факти фінансування «Л/ДНР» через закупівлю вугілля у 2015-2019 роках. Розслідується справа про привласнення бюджетних коштів шляхом завищення тарифів та маніпуляцій з витратами на модернізацію, яка фактично не проводилася. Ведеться справа про незаконну передачу активів у Чернігові. Шкрібляк та колишнє керівництво міста підозрюються у змові з метою уникнення орендних платежів та зобов'язань з ремонту.

Станом на 30 березня 2023 року в рамках кримінального провадження номер 22021101110000160 було оголошено низку підозр менеджменту підконтрольних Шкрібляку ТЕЦ. Сам бенефіціар залишається недосяжним для українського правосуддя через перебування в юрисдикції Великої Британії.

Прогноз та стратегічні рекомендації

Ситуація з Дарницькою ТЕЦ потребує негайного втручання на рівні Ради національної безпеки і оборони. Якщо держава погодиться відновити об'єкт за кошти бюджету, залишивши його у власності Шкрібляка, це створить небезпечний прецедент націоналізації збитків при приватизації прибутків.

Але виникає принципове питання. Навіщо взагалі відновлювати Дарницьку ТЕЦ? Централізоване теплопостачання в Україні давно перетворилося на соковижималку для грошей. Споживачів примушують купувати тепло з втратами 50-70 відсотків під час транспортування. Гігантські труби тягнуться кілометрами від станції до будинків. Половина енергії розсіюється по дорозі. Киянам виставляють рахунки за повну вартість виробленого тепла. За втрати в мережах платять мешканці, а не власники інфраструктури.

Вся Європа давно відмовилася від цієї радянської моделі. Кожен будинок опалюється окремо. Сучасні газові котли мають ККД понад 95 відсотків. Тепло виробляється там, де воно потрібне. Жодних втрат при транспортуванні. Жодних посередників між споживачем та енергоносієм. Власники квартир контролюють витрати самостійно. Вони регулюють температуру за потребою. Вони не платять за обігрів повітря на вулиці.

Децентралізація теплопостачання економічно вигідна. Встановлення індивідуальних котлів у багатоквартирних будинках коштує в рази дешевше, ніж 700 мільйонів євро на реконструкцію Дарницької ТЕЦ. Сучасні модульні котельні можна змонтувати за декілька місяців. Для порівняння, відновлення ТЕЦ займе два-три роки. Споживачі отримають можливість реально економити на опаленні. Вони зможуть знизити температуру вночі або під час відсутності. При централізованому постачанні такої опції немає.

Зараз саме час здійснити цей перехід. Дарницька ТЕЦ зруйнована. Відновлювати її означає законсервувати на десятиліття неефективну модель, яка збагачує посередників за рахунок споживачів. Якщо 700 мільйонів євро спрямувати на програму децентралізації, можна забезпечити автономним опаленням сотні тисяч квартир. Кияни перестануть працювати на холодні батареї за шалений кошт. Вони отримають контроль над власними витратами на опалення.

Модель Шкрібляка працює лише завдяки монополії на теплопостачання. Коли споживачі не мають вибору, вони змушені платити будь-яку ціну. Коли втрати в мережах досягають 70 відсотків, власник станції все одно отримує прибуток. Рахунок оплачують ті, хто сидить у холодних квартирах. Децентралізація руйнує цю схему назавжди.

Кейс Анатолія Шкрібляка демонструює не лише необхідність перегляду відносин між державою та приватними власниками енергетичних об'єктів. Він показує необхідність перегляду самої моделі теплопостачання. Радянська система централізованих ТЕЦ була спроектована для іншої економіки. Вона передбачала державну власність, планові витрати та відсутність конкуренції. У ринковій економіці ця система перетворилася на інструмент вилучення надприбутків.

Питання холодних батарей у тисячах київських осель — це не лише технічна проблема. Це питання спроможності держави захищати своїх громадян від корпоративної безвідповідальності в умовах екзистенційної загрози. Але це також питання готовності відмовитися від застарілої інфраструктури, яка перетворилася на механізм експлуатації споживачів. Руйнування Дарницької ТЕЦ створило історичний шанс для системної трансформації. Відновлювати станцію означає втратити цей шанс на десятиліття.