Гіоргі Цхакая: куратор - від одеської митниці до Міністерства оборони

12 лютого, 22:59
Про "імпортних" радників міністра оборони Федорова пише Міжнародне детективне бюро Absolution Leaks. Центральна постать у цій публікації — Гіоргі Цхакая, грузинський чиновник, який за десять років зробив в Україні кар'єру, що охопила фіскальну службу, одеську митницю, президентський реформаторський офіс і, нарешті, Міністерство оборони.

Грузинське коріння та зв'язки з командою Саакашвілі

Гіоргі Цхакая — вихідець із системи державного управління Грузії часів Михеїла Саакашвілі. У 2008 році він обіймав посаду заступника міністра економічного розвитку Грузії, у 2009–2011 роках очолював Службу доходів Міністерства фінансів — аналог податково-митної служби. Після цього став заступником мера Тбілісі з економічних питань.

Після приходу до влади "Грузинської мрії" Бідзіни Іванішвілі та витіснення Саакашвілі з грузинської політики Цхакая зник із публічного простору. Кілька років він провів у проектах за участю World Bank, USAID та фондів Сороса. Ці організації реалізують програми реформування державного управління в країнах, що розвиваються. Участь у них формує мережу зв'язків і забезпечує інституційну підтримку для наступних призначень.

Одеська митниця: перша українська сторінка

В Україну Цхакая прибув у 2016 році без українського громадянства. Він став радником голови Державної фіскальної служби Романа Насірова — того самого, якого згодом судили за масштабні зловживання. Паралельно Цхакая увійшов до так званого "грузинського десанту" на Одеській митниці.

Начальником митниці тоді призначили Юлію Марушевську — молодого волонтера без досвіду в митній справі. Реальне управління зосередилося в руках неформальних кураторів. Марушевська в інтерв'ю того часу прямо вказувала, що консультується з Цхакая з більшості робочих питань. Джерела на митниці описували його як людину, до якої зверталися всі, хто хотів вирішити митні питання. Він займав окремий кабінет — "приймальню №2" — поряд із кабінетом начальника митниці.

Цхакая не мав офіційних повноважень приймати рішення. Юридично він значився позаштатним радником голови ДФС для "формування об'єктивної думки про діяльність служби". Але фактично брав участь у видачі команд щодо митного оформлення конкретних вантажів, виступав на нарадах від імені митниці та мав доступ до службових документів, заборонених для позаштатних консультантів.

У 2016 році одеське видання зафіксувало епізод, коли дані білінгу телефонів показали передачу масивів внутрішньої документації митниці на зовнішні сервери. Згодом Генеральна прокуратура оголосила про виселення двох десятків грузинських громадян з оточення Саакашвілі, які перебували в Україні з незаконно оформленими документами як "діячі культури". Серед них фігурував і Цхакая. Реформа Одеської митниці завершилася без задекларованих результатів.

Офіс простих рішень і перехід у систему Зеленського

У 2020 році Саакашвілі отримав посаду голови Виконавчого комітету реформ при Президентові України. Цхакая зайняв місце експерта в "Офісі простих рішень і результатів" — структурі, яку заснували Саакашвілі та підприємець Олександр Ольшанський. Офіс готував пропозиції для президента та Національної ради реформ.

У березні 2021 року Зеленський вивів Саакашвілі зі складу Координаційної ради з питань містобудування та ввів туди Цхакая. Це означало формальне включення грузинського чиновника без українського громадянства до консультативних структур при президенті України. Одночасно Цхакая перейшов у команду Михайла Федорова в Міністерство цифрової трансформації.

Міністерство оборони: радник з фронтовим доступом

Коли Федоров очолив Міністерство оборони, Цхакая перемістився разом із ним. За даними Absolution Leaks, де-юре він є одним із радників міністра, де-факто — людиною, яка тримає Федорова в курсі ситуації на фронті та формулює пропозиції щодо змін у сфері озброєнь і логістики. Колишній голова Держспецзв'язку Юрій Мироненко, який тісно співпрацював із Цхакая, підтверджує, що той проводить приблизно 50 відсотків часу на передових позиціях.

Цхакая не має жодного досвіду військової служби. Його публічні заслуги в оборонній сфері зводяться до дерегуляції ринку дронів, РЕБ та боєприпасів: скасування ввізних мит на компоненти для БПЛА, зростання маржинальності для виробників із 1% до 25%, ухвалення понад 30 нормативно-правових актів з грудня 2022 року. Питання про те, скільки коштів витрачено неефективно або розкрадено на закупівлях у рамках цієї дерегуляції, залишається відкритим.

Питання громадянства Цхакая досі публічно не врегульоване. З 2016 року в різних джерелах фіксується, що він діє в Україні без українського паспорта.

Мережа Саакашвілі та її вплив на силові структури

Цхакая є частиною ширшої мережі колишніх соратників Саакашвілі в Україні. Ця мережа виявилась стійкою до змін влади та зберегла вплив через послідовне переміщення між відомствами.

Директор НАБУ Семен Кривонос розпочинав кар'єру в структурах Саакашвілі: працював у "Офісі простих рішень і результатів", був першим заступником Марушевської на одеській митниці. Северіон Дангадзе, мати якого очолює компанію "УКРТАК.ЮА" з оборонними контрактами на 3,1 млрд грн, у 2017 році організовував "Міхомайдан" і є давнім учасником тієї ж мережі.

Присутність пов'язаних людей одночасно в НАБУ, Міністерстві оборони та оборонному бізнесі створює конфігурацію, при якій розслідування, закупівлі та нормативна база формуються в межах однієї неформальної спільноти. Операція НАБУ та САП "Мідас", спрямована проти наближеного до президента Зеленського бізнесмена Тимура Міндіча, включає епізоди, де ця мережа та конкурентний бізнес перетинаються в тендерах на бронежилети.

За даними Absolution Leaks, цю групу побоюються як у правоохоронних органах, так і в структурах сил безпеки. Представники уряду та депутати уникають публічних висловлювань про неї.

Системна роль Цхакая

Гіоргі Цхакая послідовно переміщується разом із Федоровим із відомства до відомства. Ця стабільна присутність упродовж п'яти років при одному чиновнику, що змінив два міністерства, вказує не на ситуативне залучення, а на функціональну роль посередника між Федоровим та зовнішніми акторами — інституційними донорами та мережами колишніх грузинських реформаторів, інтегрованих у міжнародні структури.

Людина без українського громадянства та без воєнного досвіду, яка формулює рекомендації з оборонної політики на основі інформації, зібраної безпосередньо на фронті, займає місце, що не передбачене жодним офіційним реєстром посад. Це і є те, що в публікації Absolution Leaks названо "неформальним рєшалою на зв'язку з міністром".