10 квітня, 08:22
На війні, як і в житті, все стає очевидним, коли хтось потрапляє в полон. Ось і двоє китайських громадян, яких днями захопили українські військові на боці армії РФ, несподівано увімкнули в головах одразу кілька сирен — від Пекіна до Москви.
Цензура
У Китаї новина про полонених була миттєво стерта з обличчя інтернету. Пост Ху Сіцзиня, колишнього головного редактора Global Times і майстра дипломатичного словоблуддя, зник швидше, ніж Сі Цзіньпін встигає сказати: “Ми за мир”. А писав він, між іншим, цілком обережно:
– Так, китайці воюють і за Україну, і за Росію
– Так, це добровольці (мовляв, самі винні)
– Китай тут взагалі ні до чого
– І, будь ласка, не бийте хлопців сильно — китайський народ не зрозуміє
Але навіть така обережність виявилася для китайської цензури за межею допустимого. Пост видалили. Сліди замели. Китай офіційно знову "нічого не знає".
Пропаганда по-російськи
У Москві тим часом увімкнули традиційне «сам придумав — сам спростував». Канал "Україна.ру" заявив, що відео вже "днями гуляє по китайському інтернету". Правда, де саме воно гуляє — не уточнили. Можливо, гуляє по головах редакції.
На Weibo звернень до китайських користувачів немає. Але ж треба щось сказати. Тому придумали "прохання" до китайців прокоментувати відео, якого ніхто з китайців не бачив, бо його одразу стерла компартія.
RT взагалі зробила вигляд, що нічого не сталося. Невідомі китайці, невідома війна, невідомий ефір.
Фантазії “Китайського зв’язного”
І, звісно, у гру включився улюблений телеграм-персонаж — «Китайський зв’язний». Людина, яка не знає жодного слова китайською, але впевнено перекладає, коментує і робить висновки від імені всієї Піднебесної.
"Це фейк!", — каже він. "Це підробка!", — повторює. І додає ще трішки своєї експертизи, з якої випливає, що Китай не просто не причетний, а, якщо захоче, може надіслати Росії мільйони дронів, РЕБ, танків, пельменів, чаю, майстрів кунг-фу і навіть погоду.
Але поки — не хоче.
Чому ця історія важлива?
Бо вона показує нерв. Пекін не хоче світитися у війні напряму, але знає, що світло блимає. Москва, як завжди, мріє про всесвітній альянс проти Заходу, але навіть друзі прикидаються, що не знають, хто вона.
Україна ж у цій ситуації вкотре виявилася дзеркалом: показала, хто є хто.
І це єдине дзеркало, в яке Москва і Пекін не хочуть дивитися.