Нафтовий трейдер на «чорний день»: Як Росія й Угорщина побудували приватний нафтопровід через санкції ЄС

Торгівля як геополітика

Поки Європейський Союз намагається вибудувати санкційний фронт проти російської агресії, всередині самого ЄС існують країни, де нафта і газ перетворилися на інструмент політичного торгу. Головним з таких союзників Росії є Віктор Орбан, прем'єр-міністр Угорщини, який відкрито критикує антиросійські санкції та блокує нові пакети обмежень. Така поведінка не є випадковою — вона має конкретну економічну основу.

У центрі цієї основи — таємничий трейдер Normeston Trading, що десятиліттями постачає російську нафту в Центральну Європу і водночас акумулює політичну вигоду як для Кремля, так і для Будапешта.

Normeston Trading: фіктивний фасад чи інструмент стратегічного контролю

Normeston Trading — офшорна компанія, зареєстрована в Белізі ще у 2006 році. Вона не мала прозорої структури власності, не фігурувала у публічних реєстрах і не викликала інтересу до 2014 року. Але після анексії Криму й початку санкційного режиму саме вона стала одним із найбільших каналів постачання російської нафти в Європу.

Дані свідчать: обсяги прокачки через Normeston після 2014 року зросли в п'ять разів, а після повномасштабного вторгнення Росії в Україну — ще вдесятеро. У 2023 році Normeston прокачала понад 1 млн тонн російської нафти лише до Угорщини. Загалом же з 2011 по 2024 роки через цю структуру було реалізовано понад 20 млн тонн нафти на суму понад 10 млрд доларів.

За кермом — автогонщик, у тіні — олігархи Кремля

Офіційно Normeston на російській стороні належала Леву Толкачову — автогонщику та власнику мережі заправок у Твері. Він був публічним обличчям трейдера, але не міг бути реальним бенефіціаром — про це однозначно свідчать ділові зв’язки та активи, які пов’язують Normeston з людьми Геннадія Тимченка, одного з найближчих друзів Володимира Путіна.

Зокрема:

• Сергій Гжеляк — колишній топменеджер «Gunvor» (нафтовий трейдер Тимченка);

• Олександр Журавльов — партнер Толкачова у ряді кіпрських фірм;

• Валерій Суботін — колишній віцепрезидент «Лукойлу», який з 2023 року володіє майже половиною Normeston Trading через кіпрський холдинг.

Усі ці особи мають або мали прямий доступ до російських нафтопотоків. І якщо Толкачов — маска, то Суботін і Гжеляк — реальні оператори.

Normeston як альтернатива "Лукойлу"

До 2024 року понад 40% експорту російської нафти по трубопроводу «Дружба» забезпечував «Лукойл». Але після введення санкцій з боку України поставки були зупинені. Саме тоді MOL, угорський нафтогігант, переорієнтувався на закупівлю нафти через Normeston.

Таким чином, Normeston перейняв функції "Лукойлу", але без формального зв’язку з Росією — формально постачальником виступає кіпрська структура, підконтрольна європейським громадянам, включно з Суботіним, який уже встиг отримати громадянство Кіпру та оселитися в Монако.

Будапештський фронт: друзі Орбана на нафтових контрактах

Участь угорської сторони у схемі також не залишає сумнівів у політичному забарвленні трейдингу. Співвласники Normeston з угорської сторони — це не просто бізнесмени:

• Імре Фазакаш — колишній представник MOL, навчався у Львові, працював у Москві в 1980-х, мав тісні зв’язки з радянським ВПК;

• Дьордь Надь — випускник МГІМО, один із найбагатших угорців, партнер бізнес-групи Orbán&Co (Іштван Гаранчі, Шандор Чаньї);

• The Madera Investment Fund — фонд, що пов’язаний із сім’єю власника OTP-банку та угорським політичним істеблішментом.

Таким чином, Normeston — не просто офшорний трейдер, а канал збагачення наближених до Орбана фігур, які одночасно мають зв’язки в Росії. Через нього проходять не лише барелі нафти, а й барелі лояльності.

MET, MOL і великий газовий злив

Ще один індикатор — газовий трейдер MET, заснований MOL і Normeston у 2009 році. У 2011 Normeston передала свою частку Іштвану Гаранчі та його партнерам — друзям Орбана. Саме MET став посередником у купівлі дешевшого російського газу, який продавався угорським споживачам дорожче. Дослідники оцінюють прибуток цієї схеми щонайменше у 200 млн доларів на рік.

Важливо: «Газпром» ніколи не виступав проти цієї схеми — навпаки, сприяв їй, очевидно, в обмін на політичну підтримку Угорщини в ЄС.

Україна — транзитна держава у схемі, яку не контролює

Найболючіша частина історії для України: російська нафта йде трубою «Дружба», яка проходить через українську територію. Формально — нічого протизаконного: обсяги і контракти затверджені. Але фактично — Росія заробляє, Угорщина заробляє, Normeston заробляє, а Україна — отримує копійки транзитного збору і ризики підриву політичної єдності ЄС.

Висновок: формула впливу через енергетику

Normeston — це не бізнес. Це інструмент неформальної дипломатії. Це енергетична шпарина, яку Росія використала для того, щоб:

• обійти санкції,

• утримати лояльність Орбана,

• підтримувати присутність у європейській економіці без офіційної присутності.

Якщо Брюссель обговорює нові санкції — Normeston їх виконує на папері, але скасовує на практиці.

Післямова: Європа як трубопровід компромісу

Normeston — лише один приклад. Але саме він демонструє архітектуру впливу, яку Росія вибудовувала роками: не через танки, а через труби, акції, спільні підприємства й старих знайомих з МГІМО. Цей вплив працює навіть під час війни. І працюватиме, допоки санкції залишають шпарини, а в Європі вистачає охочих обміняти принципи на барелі.