18 грудня 2024, 22:13
Нещодавні події в Україні навколо діяльності моделей OnlyFans підняли низку правових та етичних питань. Чи є виготовлення порно в Україні законним? Які податкові обов'язки мають творці контенту? І чому Бюро економічної безпеки (БЕБ) почало обшуки навіть у тих, хто сплатив податки?
Правовий статус порнографії в Україні
Українське законодавство забороняє виготовлення та поширення порнографії. Відповідно до статті 301 Кримінального кодексу України, такі дії вважаються злочином. Однак у практиці судів існують нюанси. Визначення “порнографічного контенту” залишається розмитим, і відрізнити його від еротики іноді важко. Це створює правовий вакуум, особливо для платформ, таких як OnlyFans, де контент є платним і може варіюватися від еротичного до явно порнографічного.
Юридична дилема полягає в тому, що, з одного боку, користувачі мають право створювати та поширювати контент у межах приватного життя, а з іншого — будь-яка діяльність із виготовлення “порнографії” може кваліфікуватися як кримінальна. Це створює підґрунтя для подвійних стандартів у правозастосуванні.
Податки для творців контенту
За даними Державної податкової служби (ДПС), моделі OnlyFans у 2024 році задекларували 305,4 млн грн доходів і сплатили до бюджету 59 млн грн податків. Це свідчить про те, що значна частина творців контенту почала діяти у правовому полі, реєструючи фізичних осіб-підприємців (ФОП) і сплачуючи податки.
Втім, навіть ті, хто виконав податкові зобов’язання, стали об’єктами обшуків у межах розслідування щодо ухилення від сплати податків (ч. 3 ст. 212 КК України). Це викликало обурення в суспільстві, адже такі дії можуть демотивувати інших творців контенту виходити з тіні.
OnlyFans і кримінальні справи
OnlyFans — це платформа, яка дозволяє творцям контенту монетизувати свою діяльність через підписки. У світі вона відома тим, що більшість контенту має інтимний характер. Українські правоохоронці, отримавши доступ до даних про користувачів OnlyFans, почали розслідування щодо можливого ухилення від податків. Водночас представники влади, такі як Ярослав Железняк, вказують на парадоксальність ситуації, коли з одного боку держава вимагає сплати податків за порнографічний контент, а з іншого — залишає кримінальну відповідальність за його виготовлення.
Голова податкового комітету Данило Гетманцев заявив, що дії БЕБ щодо моделей OnlyFans виглядають як переслідування. Він також зазначив, що зібрані податки не можуть слугувати підставою для кримінальних справ, якщо податки були сплачені добровільно, хоч і з затримкою.
Подвійні стандарти та суспільний дискурс
Ситуація з OnlyFans висвітлює глибші соціальні проблеми. З одного боку, суспільство засуджує виробників інтимного контенту, з іншого — активно користується їхніми послугами. Водночас держава отримує податкові надходження з цієї діяльності, але залишає правові ризики для її учасників.
Заступник голови податкового комітету Ради Ярослав Железняк підкреслив, що кримінальна відповідальність за виготовлення порнографії повинна бути переглянута, адже вона створює умови для вибіркового правозастосування.
Висновки та рекомендації
Правове врегулювання: Необхідно чітко визначити, що вважається порнографією, а що — еротикою. Законодавство має враховувати сучасні реалії цифрового контенту та міжнародні практики.
Оподаткування: Для стимулювання добровільної сплати податків необхідно запровадити чіткі та прозорі правила гри, що виключають кримінальне переслідування за затримки у сплаті податків.
Підтримка творців контенту: Держава повинна створювати умови для легальної діяльності громадян, а не демотивувати їх через обшуки чи кримінальні справи.
Суспільний діалог: Потрібно зменшувати стигматизацію тих, хто працює у сфері створення інтимного контенту, адже ця діяльність є частиною глобальної економіки.
Ситуація з OnlyFans є тестом для України на зрілість правової системи та суспільства. Врегулювання цього питання стане важливим кроком на шляху до прозорості, справедливості та захисту прав громадян.