"Патріотичні" "антизабудовники" - герої антиукраїнського ТВ?

11 января, 10:41
В соцмережах останній час точиться дискусія, щодо того, чи має Левченко та його люди стосунок до забудовника і головного київського ОПЗЖшника Столара. Друзі Левченко запевняють, що Юрій «ідейний». Це не Мірошниченко, чи Глеба, або «Стопкорр» Романа Бочкали... “Вони нам не друзі”... Просто Левченко і Ко не люблять, коли щось без них будується у Шевченківському районі... І це лише випадковість, що сам Левченко останній час гребе в одному човні з купленими Столаром експертами та активістами. “Юрій завжди був проти забудовників”!

Може Левченко дійсно не знає, як бути цікавим киянам? Може у Левченка розглядають боротьбу із забудовами єдиним вдалим технологічним засобом для політичного старту? Ось такий він «ідейний» та прямий – ну що поробиш. І хлопців своїх так навчає – чим гучніше будемо кричати «ні злобудові», тим більше шансів знову стати депутатами...

Але ж ні. Щось мені підсказує, що Левченко і Ко давно зрозуміли, що скільки не гавкай на зелені забори – політичної ваги та перспектив не отримаєш. Без спонсорів нікому вони не цікаві, ніякого політичного майбутнього в них не має. Тому Юрій грає в відому гру: стає зручним спаринг-партнером своїх “заклятих” опонентів.

Про що я?

За часи Віктора Януковича, якого не до ночі згадав п. Левченко в одному з своїх постів, тв-канали, які належали людям Партії регіонів, постійно надавали трибуну різним ультраправим персонажам.

Тоді це дивувало багатьох невтаємничених. Навіщо «розкручувати» ідеологічного опонента?

Проте, все стало на свої місця після Майдану, коли було опубліковано «амбарну книгу» Партії регіонів, де містилися данні про фінансування партії «Свобода» з общака «ригів».

Сьогодні ультраправі часті гості телеканалів Медведчука. Вони створюють потрібну картинку «українського націонал-фашизму», на фоні якої навіть Ківа виглядає «голубом миру». Так само, власне, роблять російські телеканали, запрошуючи «смішних» гостей з України.

У цьому контексті я загадуватися над питанням, чим заслужив уваги проросійських телеканалів лідер партії молодих патріотів «Народовладдя» Юрій Левченко?

Ось приклад. Напередодні нового року, Юрій Левченко на своїй сторінці в Фейсбук похвалився своєю принциповою позицією в ефірі телеканалу «Наш». Того самого телеканалу, який Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення оштрафувала за заклики до повалення конституційного ладу і мову ворожнечі. Телеканалу, чий власник-розпорядник Євген Мураєв називав Майдан «держпереворотом», а війну на Донбасі - «громадянським конфліктом». Мураєва, який не приховує симпатій до країни-агресора і путінського режиму.

Я поцікавився, і виявилось, екс-націоналіст та патріот Юрій Левченко торік відвідував ефіри телеканалу «Наш» не менше 10 разів. Можливо, і більше, я втомився рахувати. Зайдіть на сайт «Наш» або їх канал в ютюбі, допоможіть з підрахунком.

Десять разів Левченко звали на прямі ефіри і ток-шоу в прайм-тайм телеканалу «Наш». За що така увага до екс-депутата і містечкового політика, який програв всі вибори і як кажуть давно вийшов в тираж? Кому може бути цікава його думка?

Може це знову випадковість? Ну така примха гостьових редакторів. Не думаю. Утримання такого інформаційного телеканалу як «Наш» це 300 тисяч доларів на місяць. Рекламою це не відбивається. Його власники і топ-менеджери чітко зважують, для чого вони витрачаються і яких цілей хочуть досягнути. Тому на нинішньому телебаченні нічого не відбувається просто так.

Якщо Левченко звуть, значить хтось з проросійських спонсорів зацікавлений його “прокачувати”. Може, як кишенькового радикала, якій в потрібний момент може вкинути потрібний месседж, організувати провокацію, або стати вивіскою для тітушок?

«Наш», медведчуківські ЗІК, НьюзВан тощо відверто «прокачують» Левченка. Може розкрутка кишенькового націоналіста цілком відповідає поставленим завданням російських кураторів Мураєва - Медведчука?

Притомні люди, які цінять власну репутацію, не ходять на «собачатники» (ток-шоу) в медведчуківсько-мураєвські ефіри. Є елементарна інформаційна гігієна - не торкатися медведчуківського і порохоботського лайна.

Це лише запитання. Співпадіння, які потребують… ні, не пояснень від фігуранта та його фан-клубу, а роздумів та аналізу. Але чи здатне на цей аналіз наше активістське середовище?