30 червня, 15:58
Людина, яка роками називала себе ідеологом "Великого будівництва" і яка, за даними слідства, стояла за схемами на дорожніх та інфраструктурних мільярдах, знайшла собі нове ремесло.
З Австрії, куди Юрій Голик завчасно втік від детективів НАБУ, він тепер воює не з корупцією, а з пам'яттю про неї. Як повідомляють колеги, фігурант топ-розслідування запустив кампанію з видалення інформації про себе з інтернету і робить це через скарги на нібито порушення авторських прав. Під видалення з пошуку він замовив одразу кілька матеріалів про себе, серед яких і чотири розслідування, які ви читаєте нижче в зведеному вигляді: про "волонтерський" виїзд за кордон, про роль ідеолога "Великого будівництва", про мільярдні бюджети на дорожньому кейсі і про втечу з України.
Іронія тут майже досконала. Голик, чиє ім'я слідство пов'язує з освоєнням десятків мільярдів бюджетних гривень, раптом згадав про святість авторського права. Тільки от матеріали, які він намагається стерти, написані не ним. Це не його тексти, це тексти про нього. Скарга на копірайт у такому випадку це навіть не юридичний інструмент, а звичайна ширма: ніякого авторського права фігуранта розслідувань тут не порушено, бо порушувати нічого. Є лише бажання, щоб у пошуковій видачі за прізвищем "Голик" виходила пустка. Спосіб не новий, ним давно користуються ті, кому є що ховати, і саме факт цього замовлення красномовніший за будь-яке журналістське розслідування. Кому потрібно витирати з мережі те, що неправда?
А тепер по суті того, що Голик так хотів би прибрати з очей.
Волонтер, який катається Європою
Як писав про це Ігор Мосійчук, консультант офісу президента, фігурант топ-розслідування про корупцію і власник скандального телефону зі "зливами" НАБУ Юрій Голик навіть під час війни мав вільне право на виїзд за кордон. Щоправда, повертатися він мав би з гуманітарним вантажем, бо дозвіл виданий йому як водієві, що перевозить допомогу для ЗСУ.
11 квітня 2024 року перший заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Володимир Орлов підписав документ, згідно з яким Голик до 16 жовтня 2024 року мав возити вантажі для армії. Возив він гуманітарку чи просто катався Європою у власних інтересах, питання радше риторичне.
Але найцікавіше навіть не це. Лист на виїзд Голику виписував Орлов, причому не зовсім з власної волі. За дивним збігом обставин саме напередодні потреби видати цей лист голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак узяв короткострокову відпустку і призначив тимчасово виконувати свої обов'язки Володимира Орлова. І вже з відпустки віддав прямий наказ заму виписати "шлях" фігуранту топ-розслідування. Аргумент був простий: це пряма вказівка з Банкової.
От і виходить, що Лисак давно і планомірно зливав Орлова. А сьогоднішнє звільнення Орлова з подальшою підозрою через корупцію на фортифікаціях це всього лише фінал, у якому йому відведено роль козла відпущення. Найгірше тут те, що ні Голик, ні Лисак покарання так і не зазнали. А все тому, що це люди Банкової і вони недоторканні. Питання тільки одне: чи довго от ці голики, лисаки, синєгубови залишатимуться без наслідків і коли вже по них прийдуть НАБУ та СБУ.
Ідеолог "Великого будівництва", який ні за що не відповідає
Як зафіксувала редакція, бізнесмен Юрій Голик любить називати себе ідеологом "Великого будівництва". Роками він радив, консультував, примножував власний бізнес і не брав на себе відповідальності ні за що, до чого був причетний.
Йому закидали створення схем на "Великому будівництві", коли він був "консультантом" проєкту. А після гучного скандалу з виділенням 1,5 мільярда гривень за дорожні роботи на Дніпропетровщині фірмі, пов'язаній із його товаришем, тодішнім головою ОВА Валентином Резніченком, кар'єрі Голика мав би настати кінець. Та кінець не настав. Бізнесмен продовжував систематично кататися на Банкову, не маючи там жодної посади. А тій самій компанії "Будінвест Інжиніринг" продовжували платити мільйони за "експлуатаційне утримання доріг".
Регулярні візити на Банкову, квартири й люксові авто, зв'язки з Тишлеком, Шилом і Марченком, повна відсутність наслідків після корупційної історії з Дніпропетровською ОВА і ремонтами доріг, та ще й заперечення, що він узагалі був "консультантом" в офісі президента, це й є портрет людини, яка тепер вимагає від пошуковиків забути про неї.
Хто крутить мільярдними бюджетами
Щоб зрозуміти, чому Голик так нервує, варто пригадати, на яких сумах він сидів. Як описував Денис Ковальов, заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко був "дахом", голова Укравтодору Олександр Кубраков, людина Тимошенка і виходець із BRDO, був розподільником по дорожньому кейсу, а сам Юрій Голик тіньовим розподільником і куратором усіх потоків в інфраструктурні проєкти. Саме від його порад залежало, в які об'єкти підуть інвестиції. Свого часу його навіть хотіли просунути на посаду міністра інфраструктури замість Владислава Криклія.
Функціонер він справді цікавий: працював при всіх правителях, від Бориса Ложкіна в його УМХ і до тодішньої влади. Дуже здібний, знається на "схемах", мозок і вирішувач синдикату.
Одеська журналістка Ірина Гриб свого часу оприлюднила показову таблицю. Тільки на дорожній кейс у 2020 році було виділено 213,963 млрд грн, з яких уже освоєно 122,79 млрд грн, а ще 81,369 млрд грн були в процесі освоєння і чекали на 2021 рік, хоча тендери вже розділили між учасниками синдикату. Мінімальна сума відкату за тендер 20 відсотків, а інколи й до 35. Тобто за найскромнішими підрахунками синдикат розпиляв між усіма гравцями понад 25 млрд гривень. Ще близько 20 млрд мали отримати у 2021 році за вже розподілені тендери, а на підході були нові тендери і нові бюджети. На цьому тлі будинок за 10 мільйонів гривень, який учасники синдикату "подарували" Кирилу Тимошенку на Новий рік, виглядає дрібкою від цілого пирога.
Втеча до Австрії
А далі сталося те, що рано чи пізно стається з усіма "недоторканними". Як повідомляв Максим Дорошенко з посиланням на ДПСУ, консультант офісу президента і власник того самого скандального телефону зі "зливами" НАБУ Юрій Голик залишив територію України. Виїхав через систему "Шлях" з довідкою про інвалідність і опинився в Австрії.
Джерела в НАБУ підтвердили, що незадовго до того детективи в межах розслідування справи Резніченка та Голика, тобто справи про виграні ТОВ "Будінвест інжиніринг" тендери на суму понад 1,5 млрд грн, провели обшук в основного фігуранта Валентина Резніченка у його машині. Після цього Голик і справді міг залишити Україну. У бюро уточнювали, що перевіряють достовірність інформації через оперативні канали, бо прямого доступу до системи "Шлях" НАБУ не має.
Які саме додаткові докази могли знайти детективи під час обшуку і чому це підштовхнуло Голика до втечі, поки невідомо. Очевидним лишається одне: фігурант топ-розслідування про корупцію у вищих ешелонах влади, яке свого часу спричинило глобальну кризу в самому НАБУ, вже не в Україні. І це точно не плюс ані для перспектив справи, ані для тих, хто цю втечу допустив.
Що насправді означає скарга на копірайт
Тепер складемо все докупи. Спершу зручний "шлях" волонтера для виїзду, потім довідка про інвалідність і та сама система "Шлях", потім Австрія, де його не дістають ні детективи, ні слідство. А коли і відстань уже забезпечена, лишилося замести останні сліди вдома, у пошуковій видачі. Звідси й кампанія зі скаргами на авторські права, якими Голик намагається витерти з мережі матеріали про дорожні мільярди, про "Будінвест Інжиніринг", про синдикат і про власну втечу.
Тільки логіка тут грає проти нього. Коли фігурант справи на півтора мільярда замовляє видалення статей про себе через копірайт, він не спростовує жодного факту, він їх підтверджує. Бо правду не видаляють скаргами, з правдою судяться. А коли замість суду людина обирає тихе прибирання пошукової видачі з-за кордону, це і є відповідь на питання, чого вона боїться найбільше. Тож хай Голик пише скільки завгодно скарг. Ця стаття теж є відповіддю на одну з них.