13 серпня 2025, 22:19
Правоохоронці викрили масштабну шахрайську мережу, організовану Дмитром Ляшком, до якої залучено десятки учасників.
За даними слідства, організація працює через низку колл-центрів, зокрема у Києві на вул. Велика Васильківська, 5, використовуючи схеми «представлення банківськими працівниками» та «інвестиції з надприбутками».
Близько 80 операторів видають себе за співробітників банків або інвесткомпаній. Під приводом «забезпечення безпеки рахунку» вони отримують від жертв номери карток, CVV-коди, паролі чи SMS-коди, після чого знімають кошти або переводять їх на рахунки підконтрольних осіб («дропів»). Інша схема — переконання вкладати гроші у фіктивні інвестплатформи з підробленими сайтами, де жертви «спостерігають» за нібито зростанням інвестицій.
Отримані кошти конвертують у криптовалюту та переводять на гаманці, підконтрольні Ляшку та іншим учасникам групи. Діяльність координується через VPN, CRM-системи, Telegram та WhatsApp. За оцінками, щомісячний дохід становить 300–400 тис. доларів. Фінансові операції й виплати «зарплат» курує Максим Красносільський.
📍 Зв’язок з «Арена-Сіті»
Один із колл-центрів працює в бізнес-центрі «Арена-Сіті», який належить структурі, пов’язаній з ексначальником податкової міліції України часів Януковича Андрієм Головачем. Формально власницею компанії «Арена центр» значиться Оксана Чечет, однак контактні дані збігаються з реквізитами ФОП Головача. За словами представників підприємства, його прізвище їм «добре відоме».
Два поверхи (приблизно 3 тис. м²) здаються в оренду, що за середньою ставкою 14 дол./м² може приносити близько 42 тис. доларів щомісяця.
⚖️ Справи Головача
У 2012 році Головача звинувачували у причетності до заволодіння понад 200 млн грн бюджетних коштів через схеми з відшкодування ПДВ. Під час слідства було зафіксовано елітні активи його родини — автопарк, антикварну зброю, котеджне містечко під Києвом — загальною вартістю близько пів мільярда гривень.
Однак у 2021 році Київський апеляційний суд скасував вирок, визнавши, що підозрюваний «визнав провину під тиском», а арешт майна родичів також був формою тиску. У 2023 році Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила провадження (п.3 ч.1 ст.284 КПК), а ВАКС визнав це рішення законним.